«На новому етапі СВО як ніколи важлива ядерна «рушниця на стіні». Російські ЗМІ про Україну

Провідне прокремлівське інформагентство «РИА «Новости» радіє: «Європа допоможе Росії ізолювати Україну від Заходу». Йдеться про чорноморську «зернову кризу», яка, на переконання агентства, призвела до того, що «найкращі друзі та союзники України по факту вирішили допомогти Росії ізолювати Київ ще сильніше - щоби вже безперечно». «І це лише початок», - потирає руки «РИА «Новости».

«Невеликий, але важливий сигнал»

«Військове планування України, побудоване на передовому та не маючому аналогів західному штучному інтелекті, дало вражаючі результати: після атак ЗСУ на російські торгові судна та зернові термінали в Чорному морі український агроекспорт практично зупинився… Вже зараз нікуди подіти щонайменше 11 мільйонів тонн зерна (а до кінця сезону буде 35 мільйонів), тому що море заблоковано російською армією, а альтернативні маршрути через Дунай і суходолом перевантажені. Підсумок: на даний момент збитки українських аграріїв сягнули трьох мільярдів доларів - і це лише початок», - малює «РИА «Новости» приємну для Кремля картину.

«На цьому тлі український міністр сільського господарства Висоцький терміново прибув до Брюсселя і в найвідчайдушніших висловлюваннях закликав найкращих друзів допомогти «переправляти більше сільськогосподарської продукції України через Європу», бо це «дуже, дуже критично». Витерши сльози, найкращі друзі обійняли Висоцького й заявили: «Вибачте, але ні». Зокрема, дві найважливіші для українського агротранзиту країни - Польща та Румунія - прямо повідомили міністру, що «більше нічого не можуть або не будуть робити, щоб допомогти», - також із задоволенням пише «РИА «Новости».

Агентство стверджує, що «дійшло до того, що Висоцький запропонував європейцям хабар (з їхніх власних грошей) - мільярд євро, «щоб компенсувати додаткові логістичні витрати». «Але його дружньо відправили у сад: не ми почали розмотувати ізоляційну стрічку в Чорному морі, не нам і замотувати», - язвить «РІА «Новини».

«А щоб партнерські відносини стали міцнішими, європейці порадували Київ ще однією союзницькою ініціативою. Стало відомо про новий внутрішній документ Євросоюзу, присвячений «пропозиціям щодо розширення ЄС», до якого вірні соратники України включили дуже цікаві пункти та положення. Зокрема, якщо раптом станеться диво й Україну хоча б у обмеженому статусі приймуть до ЄС (хоча це вкрай малоймовірно), то Єврокомісія має намір «обмежити Україні доступ до продовольчих ринків блоку та її сільськогосподарських субсидій», щоб «послабити побоювання серед існуючих членів щодо того, що вони будуть завалені величезною кількістю зернових та олійних продуктів з України». У західних публікаціях прямо зазначається: Україна «становить реальну загрозу для засобів до існування європейських фермерів», і це набагато важливіше, ніж доля молодої, але гордої демократії. Іншими словами: воюйте й гиньте, але продавати ваше дешеве зерно в збиток нашим фермерам ми вам не дозволимо. Нічого особистого, головне - Україна понад усе, і Путін не пройде, правда?», - переказує ситуацію на свій лад «РИА «Новости».

«Виходить, що найкращі друзі та союзники України фактично вирішили допомогти Росії ще сильніше ізолювати Київ - щоб бути впевненими напевно. Кумедно, але київська зграя та її куратори так нічого й не зрозуміли - Зеленський оголосив про новий план перемоги й анонсував масштабні удари по російських об’єктах ПЕК, які - ну тепер уже цілком точно - поставлять Росію на коліна… Але немає жодних сумнівів, що будь-які нові неправильні рухи з боку Києва викличуть цілком виважені дії з боку Росії, але вже у стократному розмірі», - суворо додає кремлівське агентство.

«Є стійке відчуття, що вся ця історія з блокуванням українського зернового експорту Європою - невеликий, але важливий сигнал про поступовий поворот колективного Заходу до початкового питання: а нам-то це навіщо? Гаманець часто перемагає злість, страх і гордість, і є ненульові шанси на те, що найкращі друзі незабаром порадують Київ до неможливості - і, ймовірно, остаточно», - переможно підсумовує «РИА «Новости».

«З розряду дівочих мрій»

Урядова «Российская газета» розповідає, як «депутата Ради Олексія Гончаренка виключили з рідної фракції «Європейська солідарність» і внесли до бази сайту «Миротворець» - усе через його заклики розпочати мирні переговори та оприлюднення власного плану».

«Але й особистість цього раптового миротворця, і різка реакція на його ініціативу дають підстави засумніватися в серйозності всього, що відбувається, та припустити, що тут діють приземлені мотиви, які мають найменший стосунок до миру в Україні», - підкреслює «РГ».

Газета нагадує, що «скандалити через мир Гончаренко почав у соціальних мережах, оскаржувати що кинулися його колеги та інші лідери думок», потім «до дискусії долучився й сам диктатор Зеленський, заявивши, що у Гончаренка «ненормальні повідомлення», але в Україні, на жаль, за його режиму вирує свобода слова».

«…Відкинувши емоційні обертони та констатацію очевидного - Гончаренко сказав, що війна для України подібна до самогубства, а це вже давно не новина, - за змістом його пропозиції є лише офіційна позиція Зеленського, перепакована в нову обгортку. Знову пропонується роздрібнити мирний процес на незалежні кластери, залучити якомога більше зовнішніх іноземних спостерігачів і, розпочавши з локальних перемир’їв та гуманітарних контактів, перейти до припинення вогню на лінії зіткнення… Треба сказати, що Мінські угоди порівняно з планом Гончаренка були набагато реалістичнішими, але й їх Київ відмовився виконувати. І оскільки з точки зору дипломатії та ймовірної реалізації план Гончаренка належить до розряду дівочих мрій, цікавим є результат його ескапади та п’яти днів риторичних суперечок між різномастими українськими націоналістами для самого Гончаренка та української політики», - міркує урядова газета.

Нардеп Гончаренко її і дратує, і вселяє надію: « Кожен українець знає: Гончаренко - серійний зрадник без сорому й совісті. Він носив георгіївську стрічку, коли це було вигідно, а потім знущався над трупами земляків, убитих 2 травня 2014 року, він бере гроші з найбрудніших рук, він відрекся від рідного батька і навіть від чоловічої статі. Проте у Гончаренка буквально на фізіологічному рівні розвинена політична інтуїція, і зміну кон’юнктури він відчуває краще за інших колег. Крім того, він очолює українську делегацію в ПАРЄ, що забезпечує йому широкі контакти в Європі та певний імунітет усередині країни, а останнім часом він тусується з республіканцями з числа неоконсерваторів та протестантськими проповідниками, які мають доступ до самого Трампа. При цьому він не посварився з «соросятами», партнерство з якими теж давнє, і тому здається, що вічний підліток Льоша дозрів до сольної політичної кар’єри й тепер утрамбовує її програмний фундамент».

«Ризику для Гончаренка, з огляду на його широкі міжнародні зв’язки, майже немає, хіба що символічне виключення з фракції та потрапляння на сайт «Миротворець», який із появою Гончаренка можна остаточно закривати… Чи не є мирна ініціатива Гончаренка лише вигідною зустрічною бізнес-пропозицією Зеленському, де він разом із Бужанським та іншими прикомандированими буде акумулювати й одразу ж утилізувати мирні настрої українців, виступаючи козлом відпущення та риторичним боксерським мішком для нацистської більшості, що домінує в медіа. Ця версія вже озвучена і не позбавлена правдоподібності. Більше того, дехто вже вбачає за спиною Гончаренка тінь Андрія Єрмака, який під час перебування на посаді голови офісу фінансово підтримував деяких яскравих опозиціонерів», - намагається розгадати «РГ».

«Ризику для Зеленського майже немає. Коли про мир українцям публічно говорять такі підступні діячі, як Гончаренко та Бужанський, які у людей із совістю та пам’яттю викликають лише огиду та презирство, про те, що війна триватиме й націоналісти завжди будуть при владі, він може не хвилюватися. Особливо, якщо вони говоритимуть суто в рамках «мирного плану президента», тільки трохи емоційніше, і одразу ж звинувачуватимуть Росію в нездійсненності своїх дівочих мрій», - все так само уїдливо підсумовує газета уряду РФ.

«Зроблено висновки щодо деяких помилок у проведенні СВО»

Шовіністичний телеканал «Царьград» у публікації на своєму сайті особливо наголошує, що «валдайська промова президента Росії, схоже, відкриває новий етап не лише у проведенні СВО, а й у відносинах із «західними непартнерами» - етап, коли постріл з ядерної «рушниці на стіні» може пролунати раніше, ніж багато хто розраховує».

«І ця «зброя» вистрілить саме по Європі, про що вже практично прямо заявив глава держави… У 2023-му оптимізму щодо контактів з європейцями у президента явно поменшало - він визначив український конфлікт як початок глобальної боротьби за новий світовий порядок… У 2024-му Москва вже не мала ілюзій щодо мотивів Європи в українському питанні - але бачила перспективи для врегулювання конфлікту за допомогою США. Путін виступив на «Валдаї» 7 листопада, одразу після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у Штатах. «Українська» частина передвиборчої програми Трампа (припинення фінансування київського режиму та мирні переговори) дозволила президенту Росії публічно висловити оптимізм щодо цього питання. Рік по тому, восени 2025-го, цей оптимізм ще був присутній - але вже в набагато меншій мірі. «Дух Анкориджа» протримався менше двох місяців: Путін прямо заявив, що зустріч на Алясці виявилася поверхневою і не принесла жодних реальних результатів у плані просування до мирного вирішення української проблеми», - нарікає «Царьград».

«…Протягом останніх кількох тижнів Росія нарешті розпочала системне знищення промислово-інфраструктурного потенціалу України. Таку кампанію «декомунізації Незалежної», коли мова йде вже не про «поліпшення переговорної позиції», а про примус до прийняття російських умов… Судячи зі заяв Володимира Путіна на «Валдаї-2026» та зі зміни характеру й масштабів ударів Збройних сил по тилових районах противника, зроблено певні висновки щодо деяких помилок у проведенні СВО. І вони вже призвели до конкретних рішень із відчутними, принаймні для київського режиму, наслідками», - підкреслює «Царьград».

«Чи будуть ухвалені рішення, які можуть викликати міжнародний резонанс, знають лише Верховний головнокомандувач та компетентні особи на відповідних посадах. Однак логіка - як подій, що розгортаються, так і історична - підказує, що Росія розпочинає новий етап СВО з урахуванням власних помилок та поточної геополітичної ситуації. І на цьому етапі як ніколи високе значення має ядерна «рушниця на стіні», застосувати яку Росія має повне право», - прямо заявляє кремлівський телеканал.

«Нехай готуються отримати кулю»

Так звана «Свободная пресса» наводить дані опитування української компанії Active Group, згідно з якими «51,7 % українців готові погодитися на територіальні поступки, якщо це буде умовою закінчення війни. За проведення мирних переговорів із Росією висловилися понад 72 % опитаних».

«Правда, не уточнюється, що це за територіальні поступки. Багато ідейних бандерівців на Західній Україні ще у 2014-му були готові віддати «ватні регіони». Але ж не всі так думають? Віддати території, які де-факто контролюються Росією, - одне, а пожертвувати Одесою та Харковом навіть заради припинення війни - інше. Тим більше - «віддати» регіон, у якому проживають самі респонденти… Втім, народ все одно ніхто не запитає. А з Росією можна торгуватися на переговорах, поставивши за мінімальну умову повернення конституційних територій плюс буферна зона. Але що на думці у американців?», - запитує «СП».

Якась «голова Спілки політемігрантів та політв’язнів України» Лариса Шеслер заявляє виданню, що «торги ведуть представники Трампа, які хочуть мінімізувати свої втрати від виходу з конфлікту».

У відповідь на запитання, «наскільки українці готові прийняти ці вимоги, якими б вони не були - заради припинення війни», Шеслер заявляє, що «мешканці України значною мірою перебувають під впливом тотальної пропаганди, яка пояснює їм, що «рашка ось-ось завалиться, і ми перемагаємо».

«При цьому значна частина населення втомилася від загрози обстрілів, постійних відключень світла, від безправного становища чоловіків, від вседозволеності ТЦК, тому прагне закінчення конфлікту. Все це призводить до того, що пересічний українець хоче припинення війни, але при цьому чекає на визнання Росії переможеною», - вважає Шеслер.

Вона погоджується, що «дані цього опитування цілком реальні», але трактує їх по-своєму: «Безумовно, переважна більшість населення хоче припинення конфлікту і, у зв’язку з цим, готова до переговорів із Росією. Багато хто під територіальними поступками розуміє передачу Росії контрольованих нею територій Донбасу та Криму. Для «західняків» і «патріотів» Крим і Донбас - відрізаний шматок, де живуть антиукраїнські зрадники. Про кордони 2014 року, а тим більше 1991-го, ніхто й не згадує. Однак, коли мова заходить навіть про Запорізьку та Херсонську області, настрої населення вже зовсім інші».

Та й взагалі - «навіть у Європі є політичні сили, які прагнуть вийти з порочного кола вічної ворожнечі з Росією». «Для Трампа військовий конфлікт в Україні також став свідченням його нездатності вирішити міжнародну проблему одним помахом руки. Все це призводить до того, що всі ці сили прагнуть чинити тиск на Зеленського та київську владу, щоб хоч якось вирішити «українське питання» без відкритого визнання свого політичного провалу. Саме тому проводяться подібні опитування, які призначені не тільки для українського суспільства, а скоріше для європейських громадян, яких хочуть переконати у прагненні закінчити війну», - наполягає Шеслер.

Якийсь «публіцист, постійний експерт Ізборського клубу» Олександр Дмитрієвський заявляє «Свободной прессе», що «ніхто не збирається говорити з українським народом про умови миру: бо це статист, який підписав кабальний контракт у дні «Євромайдану».

«Народ нічого не вирішує, і спроби деяких українських політиків, які відчули, що непомітно підкралася зрада, вимагати участі в обговоренні виглядають не краще, ніж запізніле освідчення в коханні. Тож українці мають зрозуміти одну просту річ: їхнє небажання йти на поступки нікого не цікавить. А тим, кому таке ставлення західних господарів не подобається, - нехай готуються отримати кулю або в бою, або від тих, хто погодиться піти на окремі умови за їхніми спинами», - цинічно заявляє «публіцист» Дмитрієвський.